ДІДУХ Я.П., ВИНОКУРОВ Д.С. ПРОСТОРОВО-ЧАСОВІ ЗМІНИ БІОКЛІМАТИЧНИХ ФАКТОРІВ У ЄВРОПІ
DOI: https://doi.org/10.17721/2306-5680.2021.1.7
Гідрологія, гідрохімія і гідроекологія. 2021. №1(59)
Мова публікації: Українська
Автори:
Дідух Я.П., Інститут ботаніки ім. М.Г. Холодного НАН України, м. Київ
Винокуров Д.С., Інститут ботаніки ім. М.Г. Холодного НАН України, м. Київ
На основі даних Worldclim 2.0 та Climatic Research Unit проведені розрахунки біокліматичних гідротермічних показників, що визначають розвиток та поширення біоти і використовуються для методики синфітоіндикації: терморежиму (ФАР, період вегетації), кріорежиму (середні температури січня), континентальності (індекс Горчинського), омброрежиму (індекс Де Мартонна). Створено відповідні карти, що відображають 30-річні часові проміжки (1901-1929, 1930-1959, 1960-1989 та 1990-2019 рр.) та регіональні зміни у межах Європи. Водночас фіксується досить суттєва їх зміна на рубежі ХХ-ХХІ ст. (1990-2019 рр.), що пов’язано із потеплінням клімату. Встановлено векторну різноспрямованість (характер, градієнт та величину) часових та регіональних змін, кореляційні зв’язки між ними та біокліматичними параметрами, що слугує підставою для віднесення України до чотирьох типів біоклімату (субгумідного субокеанічного – лісова та лісостепова зони; субаридного субконтинентального – степова зона; гірського – Карпати, та гірсько-субсередземноморського – Гірський Крим), кожен із яких характеризується якісними відмінами, тому при розробці відповідних прогнозів розвитку та змін біоти і екосистем необхідно враховувати ці особливості.
Ключові слова: біоклімат, карти, терморежим, континентальність, омброрежим, кріорежим.
Список літератури:
1. Дідух Я.П. Основи біоіндикації: монографія. Київ: Наук. думка, 2012. 344 с.
2. Дідух Я.П., Плюта П.Г. Фітоіндикація екологічних факторів: монографія. Київ: Ін-т ботаніки НАН України, 1994. 280 с.
3. Константинов А.Р. Испарение в природе: монография. Ленинград: Гидрометеоиздат, 1968. 532 с.
4. Раменский Л.Г. Введение в комплексное почвенно-геоботаническое исследование земель. Москва: Сельхозгиз, 1938. 620 с.
5. Цыганов Д.Н. Фитоиндикация экологических факторов в подзоне хвойно-широколиственных лесов. Москва: Наука, 1983. 198 с.
6. Юрцев Б.А. Флора Сунтар-Хаята. Проблемы истории высокогорных ландшафтов Северо-Востока Сибири. Ленинград: Изд-во «Наука», Ленінгр. отд., 1968. С. 1-235.
7. Bivand R., Keitt T., Rowlingson B. rgdal: Bindings for the ‘Geospatial’ Data Abstraction Library. 2020 R package version 1.5-16. URL: https://CRAN.R-project.org/package=rgdal
8. Coffin J. H., Coffin S. J., Voeĭkov A. I. The winds of the globe: or, the laws of atmospheric circulation over the surface of the earth. Smithsonian Institution, 1875.V.20.756 p.
9. de Martonne E. L’indice d’aridité. Bull Ass Geogr Fr. 1926, 9, Р. 3–5.
10. Didukh Y. P. The ecological scales or the Species of Ukrainian Flora and Their Use in Synphytoindication. Kyiv: Phytosociocentre, 2011. 176 p.
11. Ellenberg H., Weber H. E., Düll R., Wirth V., Werner W. Zeigerwerte von Pflanzen in Mitteleuropa. Ed.3. Scripta Geobot. 2001. 18, P. 1–262.
12. Emberger L. Project d’une classification biogéographique des climats. An Biol. 1954, 31, (5–6). P. 249–255.
13. Emberger L. Considérations complémentaires au sujet des recherches bioclimatologiques et phytogeografiques-ecologiques. In: Travaux de botanique et d’ecologie. 1971. Masson, Paris. P. 291–301.
14. Fick S.E., Hijmans R.J. World Clim 2: new 1-km spatial resolution climate surfaces for global land areas. International Journal of Climatology, 2017, 37, P. 4302–4315.
15. Gorczynski W. Sur le calcul du degrée de continentalisme et son application dans la climatologie. Geografiska Annaler, 1920, 2, P. 324–331.
16. Harris I., Osborn T.J., Jones P., Lister D. Version 4 of the CRU TS Monthly High-Resolution Gridded Multivariate Climate Dataset. Scientific Data, 2020, 7, 109.
17. Hijmans R.J. raster: Geographic Data Analysis and Modeling. R package version, 2020. 3.3-13.
18. Jäger E. Die pflanzengeographische Ozeanitätsgliederung der Holarktis und die Ozeanitätsbindung der Pflanzenareale. Feddes Repert. 1968. 79, P. 157–335.
19. Jäger E. J. Comments on the history and ecology of continental European plants. In: Valentine DH (ed): Taxonomy, phytogeography and evolution, London. 1972. 349-362.
20. Köppen W. Das Geographische System der Klimate. Geogr. Zeitschrift. 1936. 6, P. 593–611.
21. Landolt E. Ökologische Zeigerwerte zur Schweizer Flora. Veröff. Geobot. Inst. der Eidgen. Techn. Hochschule in Zürich, 1977. Р. 208.
22. Meusel H., Jäger E., Weinert E. Vergleichende Chorologie der zentraleuropäischen Flora. Bd.1 (Text und Karten). Jena: Fischer-Verlag, 1965. 583 + 250 S.
23. Peel M. C., Finlayson B. L., McMahon T. A. Hydrology and Earth System Sciences Updated world map of the Koppen-Geiger climate classification. Hydrol. Earth Syst. Sci., 2007, 11, P.1633–1644.
24. Pesaresi S., Galdenzi D., Biondi E., Casavecchia S. Bioclimate of Italy: application of the worldwide bioclimatic classification system . Journal of Maps, 2014, 10, 4, P. 538 –553.
25. Pierce D. ncdf4: Interface to Unidata netCDF (Version 4 or Earlier) Format Data Files. 2019. R package version 1.17.
26. QGIS Geographic Information System. QGIS Association. URL: http://www.qgis.org
27. R Core Team. R: A language and environment for statistical computing. R Foundation for Statistical Computing, Vienna, Austria. 2020. URL https://www.R-project.org/
28. Rivas-Martinez S. Worldwide Bioclimatic Classification System. Phytosociological Research Center. 2004. URL: www.globalbioclimatics.org
29. Rivas Martínez S., Rivas Sáenz S., Penas Merino A. Worldwide bioclimatic classification system. Global geobotany, 2011, 1, P. 1-634.
30. Snow R. Continental climate and continentality Encyclopedia of World Climatology: (eds.) Oliver J.E. Springer Netherlands, 2005, 303–305.
31. Strat D. The bioclimate and trend of growing season in the eastern danube delta area over 1951-2000 period. Analele Universităţii din Oradea, seria Geografie, 2014, 2, P. 108-116.
32. Wickham H. ggplot2: Elegant Graphics for Data Analysis. Springer-Verlag New York, 2016.
33. Wickham H. et al. Welcome to the tidyverse. Journal of Open Source Software, 2019, 4, 43, P.1686.
34. Zarzycki K. Ekologiczne liczby wskaznikowe roslin naczyniowych. Kraków: PAN, 1984. P. 46.
ЯК ЦИТУВАТИ
формат цитування ДСТУ 8302:2015
Дідух Я.П., Винокуров Д.С. Просторово-часові зміни біокліматичних факторів у Європі // Гідрологія, гідрохімія і гідроекологія, 2021. № 1(59). C. 64-76. DOI: https://doi.org/10.17721/2306-5680.2021.1.7.
формат цитування APA
Дідух, Я.П., Винокуров, Д.С. (2021). Просторово-часові зміни біокліматичних факторів у Європі. Гідрологія, гідрохімія і гідроекологія, 1(59), 64-76. https://doi.org/10.17721/2306-5680.2021.1.7.