ЛЕСНЯК-МОЧУК К., СКИБА О.І., БІЛИК Я. О., ФЕДОНЮК Л. Я. ОЦІНКА СТАНУ ВАРМІНСЬКО-МАЗУРСЬКИХ ОЗЕР У ПОЛЬЩІ ВНАСЛІДОК ПРОЦЕСУ ЕВТРОФІКАЦІЇ
DOI: https://doi.org/10.17721/2306-5680.2021.4.5
Гідрологія, гідрохімія і гідроекологія. 2021. №4(62)
Мова публікації: Англійська
Автори:
Лесняк-Мочук К., Колледж социальных наук при Жешувском университете (Польша)
Скиба О.І., Тернопільський національний медичний університет імені. І. Горбачевського
Білик Я. О., Тернопільський національний медичний університет імені. І. Горбачевського
Федонюк Л. Я., Тернопільський національний медичний університет імені. І. Горбачевського
Стаття присвячена дослідженню причин та наслідків проблеми евтрофікації Вармінсько-Мазурських озер однойменного Воєводства в Польщі та пошуку можливих шляхів її вирішення. Евтрофікація, також відома як гіпертрофіка, – це процес збагачення водойм поживними речовинами, особливо азотом і фосфором, що призводить до росту водоростей і водних рослин, наслідком чого є недостатнє постачання кисню і погіршення якості води. Сьогодні проблема евтрофікації стосується не лише країн Балтії, а й країн Західної Європи, як й усього світу загалом. Проблема евтрофікації також впливає на локальні ландшафтні зміни, оскільки вона тісно пов’язана з процесом терестриалізації, що прослідковується на території Вармінсько-Мазурського воєводства. Метою роботи є пошук взамозв’язку між процесами евтрофікації, спричиненими ними екологічними проблемами, пошук потенційних рішень для вирішення проблеми, а також огляд зроблених на основі порівняння та спостережень літературних джерел. Робота базувалася на польових спостереженнях, публікаціях досліджень, спеціальній програмі «очищення озер» у Щитному та вивченні літератури, що підтвердило негативні зміни в структурі місцевого населення, пов’язані з процесами евтрофікації та терестріалізації. Щоб побачити структурні зміни озер внаслідок процесу терестріалізації, нами було порівняно їхній сучасний стан зі старими фотографіями місцевості. Було виявлено видимі зміни берегової лінії, яка заросла переважно очеретами та тифами, а також колишні пляжі, які були замінені рослинним світом. Щоб вказати можливі шляхи вирішення погіршення стану водойм було використано програму «очищення озер» у Щитному. Проект тривав 3 роки (з 2010 по 2013 рр.) і полягав у введенні 71 тонни поліалюмінієвого коагулянта під наглядом вчених з Вармінсько-Мазурського університету. Зроблено висновок, що зміни водних об’єктів у Вармінсько-Мазурському воєводстві тісно пов’язані з процесом евтрофікації. Для того, щоб уникнути та зменшити ці процеси є чимало рішень, починаючи від найпростіших і закінчуючи складними, що добре видно в Щитно Вармінсько-Мазурського воєводства, де за допомогою поліалюмінієвого коагулянта «очищали» озеро. Подальші дослідження можуть бути зосереджені на пошуку різноманітних речовин, які можна використовувати для пом’якшення та усунення процесу евтрофікації без побічних ефектів, як для навколишнього середовища, так і для людей.
Ключові слова: евтрофікація, озера, ціанотоксини, терестріалізація, цвітіння водоростей, Вармінсько-Мазурське воєводство.
Список літератури:
1. Даценко Ю. С. Эвтрофирование водохранилищ. Гидролого-гидрохимические аспекты. ГЕОС: Москва. 2007. 252 с.
2. Денисова Н. В. Оценка степени антропогенного евтрофирования пойменных озер по фитопланктону. Гидробиол. журн., 2005, 6, с. 33–43.
3. Методи гідроекологічних досліджень поверхневих вод / За ред. В. Д. Романенка. Київ : ЛОГОС, 2006. 408 с.
4. Методика екологічної оцінки якості поверхневих вод за відповідними категоріями / В.Д. Романенко, В.М. Жулинський, О.П. Оксіюк [та ін.]. Київ : СИМВОЛ-Т, 1998. 28 с.
5. Середа Т.М., Усов О.Є., Жежеря В.А., Цибульський О.І., Батог С.В. Оцінка процесів евтрофікації водних об’єктів річки Стрижень // Біоресурси і природокористування. Том. 10, № 5-6. 2018. С. 16-23.
6. Хамар І.С., Прокопів А.І. Гідромакрофіти озера Пісочне як індикатори трофності водойми. Биологический вестник 2004, 8 (2), с 13–15.
7. Choiński A. Katalog Jezior Polski, Wydawnictwo Naukowe UAM, Poznań. 2006. 326 p.
8. Conley D., Paerl H., Howarth R., Boesch D. et al. Controlling Eutrophication: Nitrogen and Phosphorus. Science Magazine 2009, 323, pp. 1014–1015.
9. Evaluation of the status of lakes located in the city of Olsztyn (Masurian lake district, N-E Poland) by the macrophytoindication method (MPhI). Hanna Ciecierska // Hydrobiologia. Vol. 570. 2006. PP. 141-146.
10. Health effects of toxic cyanobacteria in U.S. drinking and recreational waters: our current understanding and proposed direction. Timothy G. Otten, Hans W. Paerl // Current environmental health reports. Vol. 2. 2015. PP. 75-84.
11. Heisler J., Glibert P.M., Burkholder J.M., Anderson D.M., Cochlan W., Dennison W.C., Dortch Q., Gobler C.J, Heil C.A., Humphries E., Lewitus A., Magnien R., Marshallm H.G., Sellner K., Stockwell D.A., Stoecker D.K., Suddleson M. Eutrophication and harmful algal blooms: a scientific consensus // Harmful algae. 8(1), 2008. 3-13.
12. Jasiński Grzegorz Statystyki językowe powiatów mazurskich z pierwszej połowy XIX wieku (do 1862 roku) // Komunikaty Mazursko-Warmińskie. 1, 2009. PP. 97-130.
13. Konatowska M., Rutkowski P. Zmiany powierzchni i poziomu lustra wody jeziora Kamińsko na przestrzeni ostatnich 150 lat, Studia i Materiały Centrum Edukacji Przyrodniczo-Leśnej, 2008.
14. Kubiak J., Tórz A. Eutrofizacja. Podstawowe problemy wód jeziornych na Pomorzu Zachodnim. Słupskie prace biologiczne 2, Akademia Rolnicza w Szczecinie 2005.
15. Ławniczak A. E., Kutyła S. Zmiany powierzchni wybranych obszarów chronionych na podstawie materiałów kartograficznych, Przegląd geograficzny, 2015.
16. Mazur-Marzec H. Toksyczne zakwity sinic w Morzu Bałtyckim i ich wpływ na ludzkie zdrowie. WWF Polska, 2011.
17. Poisonous Australian lakes. George Francis // Nature. Vol. 18. 1878. PP. 11-12.
18. Ptak M. Zmiany powierzchni i batymetrii wybranych jezior Pojezierza Pomorskiego. Prace Geograficzne, Instytut Geografii i Gospodarki Przestrzennej UJ, Kraków, 2013.
19. Ptak M., Marszelewski W. Antropogeniczne i naturalne uwarunkowania zaniku jezior na Pojezierzu Wielkopolsko-Kujawskim, Roczniki Gleboznawcze, Warszawa, 2011.
20. Wilamski J., Sliwa Z. Splyw skladnik6w nawozowych roslin ze zlewni rzek Przymorza Zachodniego [Summary: Outflow of fertilizer elements of plants from catchment areas of rivers of the Przymorze Zachodnie region]. Mat. Bad. /MG W, Ser.: Gosp. Wod. i Ochr. W6d, 25. 1978.
21. Zbierska J., Kupiec J. Ekologiczne skutki obniżenia poziomu wody w jeziorze Niepruszewskim, Zeszyty Naukowe Akademii Rolniczej im. H. Kołłątaja, Kraków, 2004.
ЯК ЦИТУВАТИ
формат цитування ДСТУ 8302:2015
Lesniak-Moczuk K., Skyba O.I., Bilyk Ya. O., Fedonyuk L. Ya. Evaluation of the status of Warmian-Masurian lakes in Poland due to eutrophication process // Гідрологія, гідрохімія і гідроекологія, 2021. № 4(62). C. 67-74. DOI: https://doi.org/10.17721/2306-5680.2021.4.5.
формат цитування APA
Lesniak-Moczuk, K., Skyba, O.I., Bilyk, Ya. O., Fedonyuk, L. Ya. (2021). Evaluation of the status of Warmian-Masurian lakes in Poland due to eutrophication process. Гідрологія, гідрохімія і гідроекологія, 4(62), 67-74. DOI: https://doi.org/10.17721/2306-5680.2021.4.5.